Фахівці ООН підрахували, що в найближчому майбутньому щорічний світовий обсяг електронного сміття - відслуживших комп'ютерів, телефонів й інших побутових пристроїв - перевищить 40 мільйонів тонн. Ріст споживання такого роду товарів і швидке старіння багатьох з них приводить до постійного збільшення кількості нікому непотрібної електроніки. Європейське природоохоронне відомство підрахувало, що кількість електронного сміття росте в середньому в три рази швидше, ніж обсяги будь-яких інших міських відходів. Гірше всього справи йдуть в Азії, Африці й Південній Америці, де існують "неофіційні" пункти утилізації: люди заробляють собі на життя, розбираючи старі комп'ютери, принтери й холодильники, з яких дістають ще працездатні деталі й добувають дорогоцінні метали. У цих людей немає ні необхідних навичок, ні спеціального устаткування, і вони наражають на небезпеку й себе й навколишнє середовище. У відслуживших приладах містяться дуже небезпечні компоненти, серед яких свинець, миш'як, триоксид сурми, багатобромисті антиспалахувачі, селенів, кадмій, хром, кобальт, ртуть та інші. Просто викидати електроніку небезпечно для навколишнього середовища й здоров'я людей, оскільки ці токсичні матеріали можуть потрапити в землю й воду. Для рішення цієї проблеми ООН разом з таким великими компаніями як Dell, Erіcsson, Hewlett-Packard й Mіcrosoft, збирається прийняти єдині стандарти по переробці вийшовшої з ладу електроніки, збільшити термін служби цих товарів і розширити ринок колишньої у вживанні техніки. Ініціатива ООН спрямована в першу чергу саме на рішення проблеми в цих країнах, у той час як на Заході споживачам будуть пояснювати наслідки викидання ще працюючої техніки. Крім того, представники ООН будуть працювати з місцевою владою, щоб законодавчим шляхом визначати стандарти переробки й намагатися продовжити строк роботи електронних пристроїв.